Сайт практикующего медика. Всё про медицину.

Для зондського живлення використовують наступну суміш (з розрахунку 1 л – для підлітків і 0,5 л – для дитини до 7 років): молоко, яєчні жовтки, цукор, розтоплене масло, сіль. В кінці годування в зонд можна влити розчинені у воді медикаменти.На яку глибину вводять зонд? Для цього вимірюють натягнутим зондом відстань від різців до пупка і додають ширину долоні для дорослого і 3-4 зімкнутих пальця – для дитини.При годуванні дуже збуджених хворих або невдалій їх фіксації живильна суміш може потрапити в трахею, при цьому з’являється кашель, особа синіє. У таких випадках негайно припиняють годування, хворого перевертають головою вниз, щоб видалити з трахеї рідину.Якщо зонд не можна ввести через ніс, це роблять через рот. Для того, щоб хворого не прокусив зонд, заздалегідь вставляють роторозширювач.Годування через зонд проводиться не частіше за 1 раз на день. При тривалому годуванні зондом потрібна консультація оториноларинголога.Методика і техніка проведення інсулінотерапії. Інсулінотерапію, зазвичай у великих дозах, призначають найчастіше хворим шизофренією. Невеликі дози (2-4-6-10 ЕД) застосовують ослабленим хворим з анорексією (втратою апетиту) або надцінною ідеєю схуднення (нервовою або психічною анорексією) .Предварительно хворих ретельно обстежують і після висновку педіатра або терапевта їм починають курсову інсулінотерапію. Лікування проводять в спеціально виділеній палаті. Постова медсестра перед введенням інсуліну вранці оглядає ліжко і одяг хворого на предмет виявлення їстівних запасів, провітрює палату і укладає хворого. Слід строго стежити, щоб сторонні діти не проникали в палату і не «підгодовували» хворого.